Хлыст. Секты, литература и революция

Настоящий материал (информацию) произвел иностранный агент Эткинд Александр Маркович, либо материал (информация) касается деятельности данного иностранного агента.

Книга известного историка культуры посвящена дискурсу о русских сектах в России рубежа веков. Сектантские увлечения культурной элиты были важным направлением радикализации русской мысли на пути к революции. Прослеживая судьбы и обычаи мистических сект (хлыстов, скопцов и др.), автор детально исследует их образы в литературе, функции в утопическом сознании, место в политической жизни эпохи. Свежие интерпретации классических текстов перемежаются с новыми архивными документами. Метод автора — архео...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,3

65 оценок

5
46%
4
46%
3
6%
2
2%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 79Хотят прочитать 428

Рецензии

Elouise
2 января 2024
Очень интересная тема, но книгу читать было невероятно сложно — из-за объема, из-за бесчеловечно мелкого шрифта и из-за ощущения, что передо мной не очень хороший перевод на русский язык. Это не научпоп, конечно, а самая настоящая научная работа, так что для общего развития читать не советую — слишком мощно, простому человеку ни пользы, ни удовольствия.
32 понравилось
0
428
giggster
8 января 2014
Книжка настільки насичена, що читати її запросто можна разів десять, щоб перетравити всю інформацію, що в неї вклав Еткінд. Головна тема, як це очевидно з назви – секти (переважно, хлистовство, як, напевно, провідний секстанський напрямок у Росії в усіх його можливих відгалуженнях і варіаціях, від бегунів до скопців) і суспільство, їхній взаємний вплив, відзеркалення сектанського світосприйняття в творах таких авторів як Блок, Цветаєва, В'ячеслав Іванов, Всеволод Іванов, Пришвін, Розанов, Андрій Бєлий, Бахтін тощо – я навіть не намагаюся перерахувати всіх, оскільки крім окремих розділів, присвячених цим авторам, у кожному з розділів є підрозділи, де Еткінд аналізує ставлення інших авторів і мислителів до того чи іншого твора і авторської концепції. Сухий перелік імен не дає навіть приблизного відчуття книжки, яка просто під зав'язку наповнена фактами, цікавими спостереженнями і написана такою чудовою мовою, так що інколи хочеться виписати цитату просто заради красоти слогу.
«Хлыст» дає докладну картинку не тільки самого сектанства у XIX-XX ст., що само по собі уже цінно, не тільки дотепно і прискіпливо аналізує, як сектанство знаходило відгук у народницьких пошуках інтелігенції, як інтелігенція шукала і – часто – вигадувала собі народ (Народ приобретал свойства черной дыры, в которую проваливался дискурс и которой можно было приписывать любые значения), але й пропонує цікавий огляд суспільних інтерпретацій таких постатей, як Распутін, або простежує намагання взаємного використання у власних цілях сектанства і більшовиків, що тривало аж до 30-х років XX-го ст., а почалося ще наприкінці XIX-го.
Загалом виникає масштабна картинка релігійного, літературного і суспільного життя імперії, побаченого з несподіваного ракурсу, а твори – якщо ти читав якісь з проаналізованих – відкривають нові і непомічені глибини.
Читать далее
12 понравилось
0
871
bezrukovt
20 сентября 2022
Книга о сектантстве в предреволюционной России. Но это не собственно история, это история дискурса, на стыке археологии текста, постструктуралистской философии, психоанализа и т.п.
Автор препарирует тексты (Белый, Блок, Пришвин и др.), смотрит, что на эти тексты повлияло и как эти тексты повлияли на окружающую среду. Даже про реальных персонажей, например, про Распутина, рассказ ведётся не собственно о человеке, а о том, как его воспринимали окружающие.
Очень необычный подход к материалу, иногда чересчур заумно или натянуто, но при этом очень широкий охват, эрудиция и глубина.
Понравилось.
Читать далее
4 понравилось
0
701