Цитаты из книги Зозулята зими

Воюючи проти монстрів, легко перетворити ся на монстра самому.

Завжди вважав: якщо ставитися до усіх жінок, схожих на порцелянових ляльок, як до дуреп, обов'язково наскочиш на розумну стерву, що вдало камуфлюється.

Воюючи проти монстрів, легко перетворитися на монстра самому.

Навіть сильним інколи слід плакати, щоб не забувати - вони також люди.

Всі любові потребують, але не всі заслуговують.

"Любов, нехай і до найріднішого, робить людину слабкою"

Щире вибачення лише від рівних має значення.

• Не існує безневинних, Олеже, особливо серед людей. Я думала, хоча б цей урок ти добре затямив!

Чортівня чортівнею, але якщо виконувати певні правила, життя здається якщо не надто приємним, то цілком логічним.

Багато що трапляється тому, що мусить трапитися, а не зі злого чийогось умислу.

Чортівня, зазвичай, не така небезпечна, звичайні люди набагато гірші.

Душу має й найбрудніше стерво. І якщо чогось не помічаєш, це не означає, що його не існує...

Вона ж не закінчена ідіотка, і чоловіка свого тримає за товстий гаманець, а не за віслюка.

Однак те, чого ми не розуміємо, завжди лякає навіть більше, аніж те, що справді є жахливим чи огидним.

Гроші хоч і не пахнуть та все ж мають свою вартість і не завжди номінальну...

Зима - початок року. І падає-падає-падає з неба сніг. Ніби хтось там, нагорі, перевернув гігантський годинник, не піщаний - сніжний, і вниз полетіли сніжинки, відміряючи кому роки, кому години, а кому й секунди. Втішає єдине, що хоча б там, у небі, нам відпустили трохи цього снігу, а отже і трохи часу.

Логіка - єдина для всіх. Вона або є, або її немає, та й по всьому.

... кожен розуміє оте милосердя по-своєму... Інколи милосердя - у чесності. Не можна любити всіх однаково.