Цитаты из книги Дівчинка на кулі

Хороші дівчатка потрапляють у рай, погані - в історію.

Зло тільки тому й існує досі, що вчасно не отримує здачі. Зло мусить бути покаране. Зло дорослого проти беззахисної дитини має бути покаране відразу ж, чого би це іншим дорослим не коштувало: авторитету, моралі, честі чи й усього відразу.

...кожен дуріє по-своєму...

Прошу одне-єдине: будь обережна! Не відкривай душу перед кожним зустрічним.

Нема вже принців, залишилися тільки коні, та й то біля кожного - якась кобилка крутиться.

Любов можна вбити лише сміхом. Застрелити реготом, насмішками, кепкуванням. Ні куль, ні отрути, ні кинджала любов не боїться. Але від сміху гине моментально.

Велике благо, що дитина живе більше теперішнім, аніж минулим і майбутнім - у дорослому віці вже все навпаки; що вона не памятає зла - його стає дуже тяжко, з кровю і мясом, видирати з памяті вже потім; що радіє життю і сміється, хоча ще хвилину тому її били й кривдили; що любить тільки тому, що любить; що поступається своїми інтересами безкорисливо і всяку кривду прощає легко й щиросердно.

Люблячі завжди виглядають збоку якимись дурнувато-прицюцькуватими. А може, для глибокого переживання щасливих моментів якраз і потрібен саме такий стан?

Щастя в очікуванні, у трепетному передчутті, у мріях, ілюзіях, сподіваннях. Щастя в тому, чого ще нема, але, віриться, ось-ось станеться. Щастя коротке, як ті дві хвилини, протягом яких з-за обрію сходить сонце. А нам хочеться, щоб воно тривало вічно!

Любіть свою дитину такою, якою вона є! Дитину, котра створює вам проблеми на кожному кроці, любіть устократ більше, аніж дитину покірну і слухняну. Тільки у світлі й теплі вашої любові навіть найгірше за характером і поведінкою дитя здатне перерости з чортеняти якщо й не в янгола, то вже однозначно - в достойну людину.

Кожен із тих, що вже були, є зараз, будуть колись, - вічний. Вічний у вимірах ніде і всюди, ніколи й завжди, уві сні й наяву.

З вокзалу ми їхали у кремовій машині. Цьоця сказала мені, що це авто називається "Побєда". А дядько зареготав, що хотіли назвати "Родіна", але Сталін заперечив: "Што, будєм Родіну прадавать?". Таксист недобре зиркнув на дядька: "Перемогу, значить, продавати можна?" — і той відразу замовк.

А може, сильна жінка не те що безхребетного «пластилінника», а навіть сильного чоловіка робить слабким, – а нікчемний коло неї взагалі капітулює і стає щонайбільше предметом сімейного інтер’єру?

зло тільки тому й існує досі, що вчасно не отримує здачі.

- Нічого собі! І надовго? - Назавжди.

Із дітьми завжди непросто. Для них доводиться з неймовірними труднощами викроювати убогі хвилини на спілкування, спільні ігри, виховання; адже в батьків завжди купа-купезна справ і клопотів, - а малі впевнені, що світ повинен крутитися навколо них, як планети довкруг Сонця! Але дітей не буває "найгірших у світі". Тож якщо вам кажуть, що ваша дитина погана, - знайте: вам у вічі нахабно тичуть, що ви - поганий батько чи мати.

Зрештою, час - не лікар, час - філософ.

"Випадок" - це псевдонім Бога, коли Він не хоче Себе оприявнювати .

І вочевидячки не буде мати права отой Місько на особисте життя — ні в підлітковому віці, ні в юнацькому, ані навіть на старість. Бо інколи треба слухатися не мами, а соловейків...

Так, мама була неправа. Та чи маю я право її осуджувати? Хіба я сама завжди поводилася із власними дітьми, як книжка пише? Боже, таж вони розплодили в нашій міській квартирі тридцять сім хом'ячків, і я потай відвезла цей виводок у жито за містом, поки хлопці були в школі, бо ж добровільно не віддали б! А коли здохла папужка, вони ховали її в міському парку з усіма почестями, ще й так голосили, що я була певна: таких плачів точно б не було, якби то вмерла я.