Молоко с кровью

"Любов - не для чужих очей. Любов - то таємниця. Незбагненна примха безрозсудного серця. Квітка папороті. Палкі обійми під сонцем не змусять ту квітку розпуститися вночі. Тільки - дві зорі, що раптом перестануть світити холодним блакитним вогнем, запалають теплим світлом любові і впадуть у своє кохання, як у темний, безлюдний ліс, де на них уже чекає квітка папороті. І що його бідкатися про загублене життя? Любов - краща за життя. І щоби це зрозуміти, треба прожити ціле життя"

- Мамо, як до ранку не повернуся, значить - чи заміж виходжу, чи втопилася!

• З Богом, доню!

* Любов - краще за життя. І щоби це зрозуміти, треба прожити ціле життя.

"Кожна дівчина свою зірку бачить. Одна до неї тягнеться, інша - за собою кличе, третя - дивиться на неї, і край"

"Мрії збуваються, треба тільки не здаватися і не опускати рук!"

— Марусько, я тебе люблю, — прошепотів відчайдушно.
— Дивись мені! Люби! — наказала.

Та ні! Справа не у тому, що рудий, як іржа, сліпий як кріт, ще й малий на зріст. Тетянка як у дзеркало гляне, так скаже — у людини душа повинна красивою бути, а не лице. А у німця й душа темна, незрозуміла. Мовчазний, знай курить і курить… Сяде на лавку, очі у землю і курить. І про що він отам собі думає?

Для людей краса - то кров з молоком. А ми з тобою молоко з кров'ю. Те саме, а люди очі заплюють.

* Мені ще того... ще треба встигнути втопитися.

"Бабуся казали - у кого коралі біля серця, того вночі зірка зігріє"

" У народі кажуть: не купуй хату, а купуй сусідів"

—Вибір серця! Прекрасно! Прекрасно! Серце завжди відчуває невидимі інформаційні потоки Всесвіту, які впливають на наше життя.

"Помре мати, і буду ще ким завгодно: і мамою, і дружиною, і сусідкою, і коханою, і свекрухою ж колись, і бабцею, а от донькою вже ніхто не назве..."

Виробничі шльондри залишаються на місці виробництва у спадок новому керівництву, — сказав Тетянці без церемоній під час останнього злигання.

У народі кажуть: до тридцяти — не жонатий, до сорока — не багатий, виходить, зовсім пропащий.

Вона припала до Стьопки і накинула намисто на його шию: одне на двох, хомут-доля. Впряглися — тягніть! Далі, ніж на подих, — не відійти. Ближче, ніж зараз, — не буває.

* Для людей краса - то кров з молоком. А ми з тобою - малоко з кровю. Те саме, а люди очі заплюють. Нема у мене часу в чужі вікна довго заглядати.

Любов — не для чужих очей. Любов — то таємниця.

Близькі стосунки народжують дуже хвилюючі відчуття. Можливо це і є любов.

Моя долі при мені, як пришита.