
Ваша оценкаЦитаты
anna_sophia6 июня 2016 г.Лишь качество чьих-либо убеждений определяет успех,а не число последователей.
© Люпин2658
anna_sophia6 июня 2016 г.В большом зале.
Гермиона (Рону): Хватит есть! Твой друг пропал!
Рон: Успокойся. Он у тебя за спиной.
Джинни: Он в крови! Кстати, почему он ВСЁ ВРЕМЯ в крови?
Рон: Ну на этот раз кровь его…272
Darya_97 мая 2016 г.— Ну так убей меня! — задыхаясь, сказал Гарри; он не ощущал никакого страха — только гнев и презрение. — Убей, как убил его, трусливый...
— НЕ СМЕЙ! — взвизгнул Снегг, и лицо его внезапно стало безумным, нечеловеческим, как будто он испытывал такую же муку, как жалобно воющий пес, запертый в горящей хижине. — НЕ СМЕЙ НАЗЫВАТЬ МЕНЯ ТРУСОМ!
Он рассек палочкой воздух: словно раскаленный добела хлыст ударил Гарри по лицу, вдавив его в землю
2151
Darya_97 мая 2016 г.— Ты посмел использовать против меня мои же заклинания, Поттер? Это я изобрел их — я, Принц-полукровка!
22,9K
Lainhen14 марта 2016 г.“Do you remember me telling you we are practicing non-verbal spells, Potter?"
"Yes," said Harry stiffly.
"Yes, sir."
"There's no need to call me "sir" Professor."246
BookWorm0824 января 2016 г.You are the true master of Death, Harry, because the true master does not seek to run away from Death. He accepts that he must die, and understands that there are far, far worse things in the living world than dying
2131
Shishkodryomov29 сентября 2015 г.быстро сказал он, стараясь рассуждать как человек со здоровой психикой
2124
Shishkodryomov29 сентября 2015 г.Если вы читаете эту гнусную газетенку, Дирк, то вполне заслуживаете того, чтобы вам врали.
2124
CultureBuff3 сентября 2015 г.Читать далее— Я шпигував заради тебе, брехав заради тебе, ризикував життям заради тебе. Усе це робилося буцімто для того, щоб син Лілі Поттер був у безпеці. А тепер ти мені кажеш, що вирощував його, наче свиню на забій...
— Це навіть зворушливо, Северусе, — серйозно сказав Дамблдор. — Невже ти таки зумів хлопця полюбити?
— Його? — вигукнув Снейп. — Експекто патронум!
З кінчика його чарівної палички вистрибнула срібна лань, опустилася на підлогу кабінету, оббігла навколо нього й вистрибнула у вікно. Дамблдор дивився, як вона відлетіла, а коли її срібне сяйво згасло, знову повернувся до Снейпа, і в очах у нього стояли сльози.
— Аж через стільки часу?
— Завжди, — відповів Снейп.2140
