[...] стандартна гарантійна угода. Вона попереджала, що у випадку, якщо комп'ютер 1) не працював; 2) не робив щось із того, що обіцяла реклама; 3) убивав електричним струмом будь-кого, хто його торкнеться; 4) або й узагалі не знаходився у дорого прикрашеній коробці в момент її відкриття — у цьому та в будь-якому іншому з можливих чи неможливих випадків не було жодної явної, неявної, виключної чи невиключної провини виробника, і покупець взагалі повинен дякувати за можливість віддати свої гроші виробникові, а будь-які спроби діяти так, ніби куплений комп'ютер належить покупцеві, привернуть до цього покупця увагу серйозних чоловіків із загрозливого вигляду портфелями і дуже тонкими годинниками. Гарантійні угоди, які стали стандартом у комп'ютерній індустрії, настільки вразили Кроулі, що він відправив зразки Вниз — у відділ, що укладає угоди на Безсмертні Душі. До пакунку він приклеїв клаптик жовтого паперу з двома словами: «Вчіться, чуваки».