Окрім відомого усім кохання з першого погляду, існує ще й кохання, яке виявляється не зразу, а визріває, як ягода на сонці. Закоханий спочатку не усвідомлює, що з ним сталося, закинуте у нього зерно кохання, невидиме і невідчутне одразу, проростає поступово ...Та невидиме зерно нарешті рано чи пізно проростає, і момент перетворення його на колосок, тобто пробудження кохання, настає раптово й несподівано, без жодних на те причин, у будь-якій час, у будь-якому місці, за присутності чи за відсутності коханого обєкта, але цей момент настає рішуче і невідворотно, подібно до початку гострої неминучої хвороби...