Архе

Об'єкт №6. ПРИРОДНИЙ ТЕАТР
Шекспірова сентенція про те, що світ - Театр, всяке прийдешнє покоління тлумачить по-своєму: чи то як прісний зразок поетичної метафори, чи як скрушну констатацію людської дволикості, чи як буквальну вказівку для і на Гравця. Той Театр, про який піде мова, багатий на декорації, костюми і музичне аранжування, однак його репертуар за останні п'ять тисяч років збагатився всього на дві чи три п'єси.
Щоб ці міркування не видавалися надто невизначеними, звернімо наші погляди у бік Львова та його мешканців. Припустімо, що це місто є нічим іншим, як великим конгломератом певних структур... вихорів... Чогось такого, до чого пасувала б назва «природні театри». Надалі цим терміном будемо позначати певні території - тінистий бік вулиці N, чи столик біля вікна в кав'ярні NN, чи під'їзд будинку номер * по вулиці *** - з постійними типами життєвих ситуацій. Інакше кажучи, з притаманним лише їм сталим репертуаром - набором певних слів та обставин, які мають тенденцію повторюватися у цьому локусі знову і знову. Виконавці ролей змінюються, випадкові «глядачі» щораз інші (про «відмінність» між глядачем та актором природного Театру можна писати тільки з використанням лапок). Структурно ж п'єса залишається тою самою.
Так-от, маестро подумки звертається до глядача. Коли Ви ходили до Театру востаннє?
п'єси, що йдуть зараз у Львові:
Скрупульозне дослідження театрального репертуару міста в цілому ще знайде свого шекспіра. Наведімо для прикладу найцікавіші з виявлених п'єс. Користуючись ними як ключем, вільний поціновувач зможе самостійно класифікувати й відкривати нові грані Мельпомени. Кожен гість міста Лева при бажанні й мінімальному запасі терпіння зможе спостерегти п'єси у вказаних місцинах самотужки.
216

• БОЖЕВІЛЬНА ЦЬОЦЯ (Високий Замок; тло -комунальна сансара пенсіонера). Головна героїня - божевільна алкоголічка похилого віку. Часто з'являється з незапаленою сиґаретою і розпочинає дію з того, що перепитує, чи нема, бува, вогню. Не виключено, що в руці вона триматиме неадекватний моментові.предмет. З власного досвіду скажу, що раз бачив, як Цьоця стискала плоскогубці, ще раз - порожню пластикову пляшку, а втретє - старий чоловічий мешт у полотняній сумці. У захоплюючій, експресивній манері Цьоця (актриса розмовляє колоритним суржиком, тому більш коректно називати її «Сумасшедшей Тьотєнькай») переповідає свою біографію: переїзд у молодості звідкись зі сходу України (також: Молдавії, Кубані тощо), невдалий шлюб і - хвала Театрові] - вроки, які на неї кинула свекруха.

П'єса йде переважно під вечір і триває від 10 до ЗО хвилин. Існує також менш ефектний римейк, де головну роль виконує старий п'яниця-

• СЕСТРИЧКИ-ІСТЕРИЧКИ (р-н синагоги «Золота Роза»; п'єса розрахована на любителів grind-core-психо-логізму). Типаж - дві жінки віком від тридцяти до п'ятдесяти. Одна з них п'яна в дим, і їй начебто соромно. Інша вичитує п'яній супутниці моралі, вибачається перед перехожими за нетактовність подруги і сама раз по раз шаріється. При нагоді зверніть увагу на ґрим п'яної - джерело відчаю і духовної кризи, яку несуть ці двоє.

воє.