Ваша оценкаЦитаты
likasladkovskaya20 марта 2017 г.Другий монах
Ти звідки знаєш? Ти бував у битвах?
Ти воював? За кого з королів?Перший монах
Ні. Я чернець. Я хоронив убитих.
Святий Мартин жаліти всіх велів.165- likasladkovskaya20 марта 2017 г.
Я, може, хочу срібним олівцем
птиць малювати на лляній тканині!А я все мусив славити когось.
Чиюсь творить подобу гонористу.
Ліпити сніг у мармурі… І ось —
гіркий фінал приборканого хисту!159 - likasladkovskaya20 марта 2017 г.
Флорентієць
Які ж то мали бути землетруси,
щоб так на мене обвалився час?!Старий
Марнота днів, убитих на спокуси.
Хто може врятувати нас від нас?Флорентієць
(із відчаєм, із невимовним болем)
Якби ми знали, о, якби ми знали,
що буде з нами, о, що буде з нами…Статуї у глибині саду
(повторюють цей зойк печальною луною,
у небо звівши руки кам’яні)…Що, буде з нами, о, що буде з нами!.
140 - likasladkovskaya20 марта 2017 г.
О боже правий! За що така злоба?
Ти ж клеветою осквернив уста.
Сновидець я. Не гріх це, а хвороба.
Якщо й ходжу вночі, то неспроста.
В роду у мене всі вночі ходили.
Яка там дірка? З даху на карниз.
І всі були не те, що ти — худими.
І жоден предок не звалився вниз.
А ви, гладкі яриги, пудофети,
важкі на мисль, глухі на солов’я, —
ти ви ж вночі усі як захропете,
хіба ж на місяць дивитесь, як я?!1258 - likasladkovskaya20 марта 2017 г.
Брат Домінік, я ще раз вам кажу.
Де більш гріха, я ще подумать мушу, —
чи в книзі тій, що я в руках держу,
чи якби я заглянув вам у душу!(Закривши фоліант демонстративно, з ображеною гідністю іде.
За ним і другий, підбігцем, хоч старший)136 - likasladkovskaya20 марта 2017 г.Читать далее
О, чуєш, чуєш, він іще й сміється!
Ходім, бо тут дограти не дадуть.Перший монах
А що ж йому, чортяці, зостається, —
ти так боїшся, що він мусить буть.(З кущів виходить Чортик волохатий і, помахавши хвостиком грайливо,
з цікавістю спостерігає гру)Другий монах
(нажахано, з докором)
Накликав чорта словом необачним.
Ой, наче щось скубнуло. А тебе?Перший монах
Я не боюсь, то я його й не бачу.
А ти тремтиш, то він тебе й скубе.(Підкрався Чортик, віхтиком хвоста полоскотав лякливого за вухом)
Другий монах
(увесь омлівши, злякано, ледь чутно)
Ну, чи не взяв би його прах, —
він довго буде ще мене страхати?Перший монах
А може, навпаки, це твій же власний страх
утілився в щось чорне й волохате?137
