Цитаты из книги Arc de Triomphe

-Хоть она и пуста, твоя жизнь, но её не выбросишь, как стеклянную гильзу!

В клинике, как в монастыре, заново учишься ценить самые простые вещи.

Зачем расстраиваться, если случай безнадежный? Делаешь, что можешь и спокойно отправляешься домой. А иначе что бы с нами стало?

Він був не такий дурний, щоб не вірити у випадок. Його не буває тільки в добрій літературі, а в життя скільки завгодно.

Кохання не заплямовують дружбою.

Те, що для людини важливе, так швидко не йде в непам’ять.

Вона нестримно вабила його до себе, як вабить земля, коли ти стоїш на вежі, перехилившись через поруччя: в тебе крутиться голова, і так кортить стрибнути вниз.

Той, хто надто час озирається назад, може легко спіткнутись об щось і впасти.

…двоє людей розмовляли один з одним, але кожне з них говорило для себе…

Обличчя! Обличчя! Хто там питає, дешеве воно чи неоціненне, неповторне чи таке, як у тисячі інших людей! Про це можна питати раніше, та коли воно вже зачарувало тебе, ти не хочеш ні про що більше знати. Тебе піймало в свої тенета кохання, а не якась людина, що випадково отримала його наймення.

Для того, для кого весь світ – чужина, домівкою на короткий час може стати тільки схвильоване серце іншої людини.

Не можна нічого повернути. Ніхто не вертається назад. Так само, як не вертається прожита хвилина.

Історія людства була написана кров’ю та сльозами, і серед тисячі закривавлених пам’ятників минулого лише зрідка траплявся якийсь осяяний сріблом доброти.

Він знав, що є вродливіші обличчя, розумніші й невинніші, але знав і те, що жодне з них не мало над ним такої влади, як це.

Пояснення завжди трохи фальшиві. Почуттям не потрібні пояснення. Їм потрібна тільки дія.

Якщо вже тобі раз пощастило по-справжньому, не випробовуй свого щастя в дрібницях. Людина старіє тільки тоді, коли вже нічого не почуває.

Той, хто нічого не чекає, ніколи не розчаровується.

Нещастя так заполонило мене, що, крім нього, нічого не існувало. А коли більше нічого не існує, то й нещастя перестає бути нещастям, бо його вже нема з чим порівнювати.

Якби не мрії, ми б не могли витримати дійсності. Того, що забудеш, потім бракуватиме ціле життя.

Людина велика у своїх задумах, але слабка в здійснені їх.