"Кожен має щось залишити після себе. Сина, чи кар -
тину, чи побудований дім, чи хоч би стіну або пару пошитих власноручно че -
ревиків. Або сад, посаджений своїми руками. Щось,
чого торкалися твої ру -
ки, в чому після смерті твоя душа знайде собі притулок. Люди дивитимуться
на дерево, яке ти посадив, чи на квітку, і ти житимеш у них".
"Байдуже, що
ти саме робиш, головне, щоб усе, до чого ти доторкаєшся,
змінювало форму, ставало не таким, як було, щоб у ньому залишилася частка
тебе самого. В цьому різниця між людиною, яка просто косить траву на лузі,
і справжнім садівником. Той, що косить траву на лузі, помре
— і його ніби
й не було, а садівник житиме багато поколінь".