Рецензия на книгу

• 

  Plonochka7 июля 2018 г.

  Щоб прочитати цю маленьку книжечку, знадобиться всього дві години. Але щоби пережити її, цього часу буде катастрофічно замало.
  Уявіть себе на місці маленької дівчинки, яку власна сім'я віддає чужому подружжю на цілий рік. Бо - бідна, багатодітна, і, здається мені, явно неблагонадійна. Зрештою, мотиви тут не головне, адже і в тих ірландських фермерів, які взяли до себе дитину, є свої. Та саме у новій, чужій сім'ї дівчинці судилось вперше відчути те, чого вона була позбавлена протягом усього життя: уваги, опіки, турботи, любові. І ось це - головне.
  Клер Кіґан написала доволі незвичну історію. Будьмо відвертими - навіть трохи дивну. Я взагалі пишу відгук із відчуттям, що він вийде довшим, ніж сама книга. Але "Виховання" я б радила прочитати, такі речі не дають нам забувати, що ми - люди, і ніщо людське нам не чуже.

  4

  167