Рецензия на книгу

• 

  VikaViktoria6 июля 2018 г.

  Я продовжую краще знайомитися із класикою.
  Б. Шоу вважають наслідувачем Г. Ібсена, так от, до чого я веду, "Ляльковий дім" мені більше припав до серця ніж "Пігмаліон".
  У книзі події розвиваються швидко та захопливо. Перші рядки одразу манять, сповіщаючи про цікавий сюжет.
  Мені сподобалися герої, особливо головна героїня - Елайза. На початку історії вона така собі дикунка, а на кінці книги стає емоційно сформованою жінкою. Також професор Гіґінс поданий лаконічно. Радує те,що героям тут дійсно віриш, їхнім вчинкам, почуттям. Автор і справді пише у дусі реалізму.
  Також мені сподобалося зображення Лондона у книзі. Місто з перших рядків книги постає у сірих тонах із раптовими зливами.
  Також тут не була розкрита любовна лінія головних героїв,що мені дуже сподобалося. Любовна лінія тут була б недоречною.

  1

  704