Рецензия на книгу

• 

  Plonochka5 июля 2018 г.

  Почну з цитати: «Бідні дівчата. Світ годує їх обіцянками про любов. Як сильно вони потребують її і як мало більшості з них випадає нагода її отримати».

  З острахом і певною пересторогою починала я читати цю книжку. Попереджувальний знак 18+ та дещо моторошна анотація – словом, знала, на що йду...
  Чи то завдяки, чи попри табуйовану тему «Дівчата» захопили з перших сторінок, читати було надзвичайно цікаво – сюжет гострий та інтригує. От тільки найбільш відверті епізоди настільки сильно вражали, що в результаті я не наважилась поставити книзі найвищу оцінку. Все-таки, для мене це 4/5, бо сцени вбивств і збочень за участю головної героїні-підлітка були ну дуже вже реалістичними і викликали серйозний внутрішній спротив.

  В основі сюжету – реальні події (що бентежить ще більше). У США триває епоха хіпі, ставлення суспільства до їхнього способу життя презирливе і, м’яко кажучи, недоброзичливе. Але чуйній та невпевненій у собі 14-річній Іві Бойд випадкова зустріч із дівчатами-хіпі трапилась у міському парку саме тоді, коли та переживала складний період і відчувала себе самотньою, покинутою, зрадженою. Саме такі і стають найчастіше жертвами усіляких аферистів, сект, шахраїв. Дівчата їй здались загадковими, ба навіть таємничими, а головне – вільними, незалежними, романтичними і напрочуд красивими. Особливим магнетизмом володіла бунтарка Сюзі, яка вміло скористалася шансом, і ось вже Іві завдяки їй – частина хіппівської комуни, яку очолює харизматичний Рассел.

  У книзі дуже багато речей, які можуть викликати змішані почуття, навіть огиду. Уявіть: молоді красиві дівчата носять до смороду брудний одяг (який, до того ж, є спільним – ним користуються всі) та риються на сміттярках в пошуках їжі. Описи вкрай натуралістичні, а якщо ще й взяти до уваги, що серед членів «великої родини» були діти, то мурахи бігають по шкірі табунами. В комуні панує цілковита розпуста. Алкоголь та наркотики там – звична справа. І посеред цього кубла опиняється дівчина-підліток... Жах! Такі явища, як крадіжки та проникнення в чужі помешкання, ще можна було б якось пояснити (виправдати?), та жорстокість скоєних невдовзі злочинів просто валить з ніг.

  Вразливим чи слабкодухим людям наполегливо не рекомендую читати «Дівчат».

  PS. Важко повірити, що авторка, яка написала книгу – доволі молода особа, дуже навіть мила на вигляд тендітна дівчина. Однозначно, молодець!

  3

  206