Рецензия на книгу

• 

  Delavan

  29 июня 2018

  Коло життя

  Політика, політика, багато політики... Це дуже псує враження від цієї невеликої оповіді.
  Власне розповідається про життя Ганни-Софії, львів'янки 1924 року народження. Так, події першої половини ХХ століття та до 2014 року, що відбувалися в Україні, а саме на Галичині, ми бачимо очима головної героїні.
  Основна увага приділена війні, партизанському опору та повоєнному життю в радянському Львові, подекуди виринаючи у сьогодення.
  Був патріотизм, але очевидні реверанси в бік медійної моди на "справжню історію" мене не тільки не торкнули, - навпаки, дратували, повторюсь, очевидністю та невиправданістю свого існування.
  Була спроба отримати таке собі українське Коло Сансари - Коло Елу (в тексті говориться, що з естонської "елу" означає життя), та не склалося як гадалося. Двох згадок на розповідь явно не досить ні для такого порівняння, ні для містичної загадковості для легенди сім`ї Елу. А коло могло передрікати смерть чи народження залежно від того, яким боком повернеться - хрестом чи дерев'яною лялькою.
  "Коло Елу" залишило неоднозначні почуття та скоріш неприязнь. Це могла бути карпатська містерія, сімейна сага, врешті решт, але...

  ...маємо прохідну розповідь про тяжку долю українців під важким кирзаком, як це звучало, "совєтів". Та не вистачило чи то сторінок, чи таланту, чи моєї лояльності, тема ж бо важка і стільки замовчувалась, що зараз не маємо змоги навіть правильно донести, не паплюжачи пам`ять тих, хто також боровся в 1941 за свободу, і не тільки неньки-України, а й всього світу.

  Ще оформлення напрочуд гарне.

  3 понравилось

  0

  260