Рецензия на книгу

• 

  Mafin_Krubasanchik

  26 мая 2018

  Книжка, за існування якої людям повинно бути соромно. Хотілося б, аби таких книг не існувало взагалі. Та, на жаль, вони є, як гнилі шматки історії людства

  Те, що описано у «Чи це людина» Прімо Леві, не повинно повторитися ніколи! Тому автор і пише цю книгу як звернення до наступних поколінь, як згадку про те, чого ні за яких обставин не можна допустити знову. Пройти табір смерті і вижити, щоб розповісти про всі ті речі, які бачив і пережив. Щоб не дати забути чи приховати.

  Що таке, по-вашому, концентраційні табори Третього Рейху? Місця, де утримували і масово знищували євреїв, циган, слов’ян та інших людей? Так! Але не тільки. Це скотарні, де людину перетворювали на тварину - осередки суцільного і непроникного зла. Не через умови, несумісні із життям, а через втоптування моралі та людської душі, як такої, в багно. Знищити людину важко, як і створити, але нацистам це вдалося. Про що свідчить саме існування концтаборів.

  І я краще, як гефтлінг, «не наматимуся зрозуміти», бо зрозуміти, як сказав Прімо Леві, - означає майже виправдати.

  P.S. ніколи більше…

  5 понравилось

  0

  1K