Рецензия на книгу
Милый друг
Ги де Мопассан
yusjanja15 мая 2018 г....любовні слова, завжди однакові, набувають смаку від уст, що їх вимовляють.
З перших же рядків, сторінок, читаючи цей твір, в голові зринали порівняння з "Містом" Підмогильного: такий же парубок, що приїхав до великого міста здобувати славу, гроші й заодно проводити гарно час в жіночій компанії. Та чим далі розвивались події, тим більше проникаєш в роман, захоплюєшся роботою письменника, його віртуозністю.
⠀
Жорж Дюруа, він же Любий друг, не має сорому й жалю, лиш самозакоханість, заздрість, безпринципність властиві йому. Він не вирізняється розумом, здібностями, хорошою освітою, зате будь-якими методами йде вгору до багатства, задоволень, отримує все, що забажалось, знаходить вигоду в будь-якій ситуації. Звісно ж, як і для всіх людей, йому притаманні страх і сумніви, але Жоржу фартить постійно - перетерпить і знову до нових висот. З жінками також все легко - мов кіт з мишею погрався і кинув. Та чи винен Жорж в такій легковажності й доступності заможних жінок, чи в кожної були свої мотиви, невдоволення пісним життям?!
⠀
Здавалось би, Любий друг - осередок всього поганого й недостойного, - та хіба ж у реальності немає таких Жоржів, які ладні на будь-які махінації, обмани, викрутаси аби посунутись вгору кар'єрною драбиною, жити, не рахуюючи гроші, отримувати всього й побільше?!
⠀
Мопасанові герої живі, йому блискуче вдалось зобразити пересічну людину, яку не стримують узи шлюбу й суспільна мораль, і спектр жінок, яких лише об'єднували пристрасть і любов до Любого друга.
Доки можливо ошукати суспільство, до тих пір житимуть й процвітатимуть такі як Жорж.0132