Рецензия на книгу
Ганнибал
Томас Харрис
Ardoss8 апреля 2018 г.Найщиріша історія кохання
Для мене досить важко написати рецензію на цю книгу не заспойлеривши її. Тому про всяк випадок попередження про можливі завуальовані СПОЙЛЕРИ. Дана книга, та і взагалі весь цикл про Лектера сприймається мною дуже емоційно, це саме та проза, яка пам*ятається довго, не зважаючи на деяку сухість написання. А безжальний маніяк - інтелектуал Лектер назавжди лишається одним з улюблених персонажів. Ще ніколи зло не було настільки привабливим та притягуючим. Та і чи це зло в чистому виді? Набагато більшим злом, ніж доктор Лектер виглядають в книзі продажні агенті ФБР, міліардери, що катують власних сестер та калічать дитячі долі, поліцейскі, що продають людей, мов живий товар, та свинарі, худоба у яких росте на людській крові. "Ганнібал" - моторошна книга. В ній безліч натуралістичних сцен, найбільш безневинні з яких це поїдання свинями живих людей. Харріс смакує процес падіння людини, як такої. І на фоні всих цих наволочів - доктор Лектер, ніби єдина людина, яка ще вміє любити. Він міг би спокійно жити в Флоренції і не світитися, але почувши про крах Кларіс не зміг не підтримати її.
Ти воїн, Кларіс. Ворог мертвий, дитина жива. Ти воїн. Найбільш стабільні елементи, Кларіс, розташувалися в середині періодичної таблиці, десь між залізом і сріблом. Між залізом і сріблом. Гадаю, саме це тобі й пасує.В полюванні за Ганнібалом Лектером завжди є ризик, що мисливець стане жертвою. Та Ганнібал - ніби лакмус гріхів і кара буде завжди заслуженою.
Фінальна сцена вечері - це одна з найбільш мерзенних, але і символічних сцен серед прочитанних мною. Ну а сам фінал історії мене приємно вразив, бо з часів "Ягнят" я думала про щось подібне.
Саме з уст Лектера звучить одне з найкращих освідчень в коханні:
Кларіс, чи замислювалась ти коли - небудь, чому філістимляни тебе не розуміють? Тому що ти є відповіддю на загадку Соломона: ти мед у тілі левиці.Єдиний мінус книги - мені не вистачало Кларіс, її думок, її внутрішніх переживань. А от особистість Лектера розкрилася повінстю. Ідеально. І він - чудовий!
Як відчуваєш, що всередині розквітає біль, не забудь, що скоро за ним прийде полегшення. Ти мене зрозуміла?2688