Рецензия на книгу

• 

  zamerzlu4ka

  30 марта 2018 г.

  Вчора, чи то по факту - сьогодні, я лягла спати о 5 ранку запухша, заплакана і з сумною усмішкою на обличчі. Виною тому - «Прислуга» Кетрін Стокетт.
  Останнім часом я читала багато хороших книг, але ця книжка на порядок вище! Впевнена - що перечитаю її ще не раз!
  Я над нею сміялася вголос, ревіла крокодилячими сльозами і просто була шокована деякими моментами.
  В центрі сюжету містечко на Півдні Америки, 1960-ті роки. Розповідь іде від трьох жінок - Ейблін, спокійної служниці, яка пропрацювала все своє життя у білих людей, Мінні - невгамовну жінку, яка змушена часто міняти місце роботи, бо не може втримати язика за зубами і Скітер - білої дівчини, що мріє про письменницьку кар‘єру і хоче всім розповісти про несправедливість що коїться тут, в Джексоні, штат Міссісіпі.
  Звичайно, що моєю улюбленою оповідачкою була Мінні - певно, як і в кожного, хто читав цю книжку, в уяві - Октавія Спенсер, яка прекрасно зіграла Мінні в однойменній стрічці, за що була нагороджена Оскаром і Золотим Глобусом.
  Фільм, доречі, я бачила давно, сьогодні ще раз глянула - книжка звичайно що краща, як і завжди, але екранізаці варта уваги! Раджу!
  Аж не віриться, що все описане в книжці реально відбувалося всього лиш трохи більше 50-ти років тому в США.
  Ніяк не можу зрозуміти, що коїться в голові у людей - які принижують інших через колір шкіри, походження чи сексуальні вподобання. як привити людям толерантність?
  Усім добра✌

  4 понравилось

  156