Рецензия на книгу

• 

  Slava_Radchenko24 марта 2018 г.

  Темна матерія

  Хотів розпочати своє знайомство з Краучем з його трилогії "Сосни", але так сталось, що українською мовою першою до рук потрапила "Темна матерія", і тепер навіть не знаю - чи продовжувати читати цього автора, чи не варто.
  Почну з плюсів:
  

  • цікава задумка
  • інтригуючий, динамічний початок
  • легко та швидко читається (але для багатьох речення з 2-3 слів та кожне з нового абзацу буде "-")

  
  Мінуси (далеко не всі), пишу без спойлерів - хто читатиме книгу, той зро

  • з книги можна було зробити таку лялю, щоб аж дух перехоплювало, а так, незважаючи на вдалу задумку та цікаву оповідь і багатообіцяючий сюжет ми отримуєм гі#но в яскравій обгортці. Вже на середині книги ти розумієш, що далі буде ще гірше і гірше, автор себе загнав у такі хащі, з яких так невдало намагається вибратись вигадуючі такі повороти, які б могли допомогти вирівняти ситуацію...але виходить все навпаки.
  • там де події заходять в глухий кут - ми отримуєм порцію дешевих душевних поневірянь, самокопання та чоловічі соплі.
  • як мінімум 3-4 сюжетні лінії взагалі обриваються, ледве почавшись і ти такий сидиш і думаєш - а навіщо тоді взагалі потрібно було їх вводити?
  • десятки версій головного героя (як мініму 80 - взагалі такий абсурд, як на мене), які хочуть убивати одна одну і роблять це - причому кожна з цих версій оригінальна.. Куди діваються їхні перерізані-перестріляні тіла - невідомо.
  • описи різних світів і подій в них спочатку подаються більш-менш розгорнуто, бодай щось показується, а далі все зводиться до пари речень або тез: двері-тут погано, значить не те-тут добре, але теж щось не те і т.д.

  д.

Загальне враження таке: придумав, почав писати, застопорився, дописав аби дописати.
Книга на один раз і на один вечір