Рецензия на книгу

• 

  bezkonechno

  1 марта 2011

  Спойлеры
  Я думала, що казка буде дійсно казкою, проте в цю зовсім не казкову і не дитячу казку майстерно вписано страшний для багатьох образ Хо - старий дідуган з сивою бородою, добрими лукавими очима - образ страху, породженого тим, що зляканий не наважується сміливо подивитися в очі небезпеці.Та наспраді Хо трошки інший: він зовсім не страшний (страшним його зробила людська уява), дуже старий і насправді дуже-дуже мріє, щоби нарешті люди перестали його боятися, подивилися йому в очі нарешті, і він міг спокійно померти, щезнути, знайти свій спокій...
  Твір складається з певних розділів, через які повчально проходить старий Хо. Проте перший розділ починається з просто майстерного опису ранку в лісі, зачаровує той опис разом з дідом Хо, зацікавлює, що ж буде далі. А далі мудрий Хо провчить боягузів, а декого навіть навчить не боятися, він розкриє справжню натуру людей, проникаючи в їх думки, протиставляючи їм іншу сторону дій:

  - В другій частині засуджується антипедагогічне виховання дітей через залякування. В уяві малят Хо постає страшним дідом, що забирає неслухняних дітей до себе в мішок. Навіть в освіченій панській сім'ї і те, лякають дітей старим Хо, але ж "хто раз спізнається з почуттям страху, не хутко зможе відкараскатися від нього";
  

  • Третя частина є історією життя панни Ярини, яка просто марить, начитавшись без ладу сто томів книжок, присвятити своє життя тим людям, які працювали на неї весь час - стати народною вчителькою. Але як тільки прийшов час переходити до діла, то розпещена пані лякається і знаходить тисячі завад на своїй дорозі: браком сил, змогою долати труднощі в новому житті. Новеліст висміює її вдавану паніку, "боротьбу", показує лицемірство багатої, звиклої до всього готового, пані. Боротьба її полягала в тому, що в найвідповідальніший момент до неї посватався багатий сусід, перед дівчиною постала дилема: чи йти вчителювати, чи виходити заміж за грошовитого, закоханого хлопця? Проте без особливого вагання дівчина вибирає своє звичне життя і окидає "високу мрію", яка стала заскладною для такої панночки, як Ярина. Страх перед змінами і власний егоїзм стали сильнішими за таку мрію;
  • В четвертій частині передовим образом є псевдопатріот Макар Іванович Литка. Він дбає лише про свою посаду, шкуру... А сам продовжує гратися в патріота в різних гуртках, спекулюючи своєю студентською добою, яка насправді була не такою уже й українською. Треба тільки лиш згадати його безмежний страх, коли брат присилає Литці листівку, підписану українською мовою! Він страшенно злий і боїться, щоби ніхто не прогледів і не здав його за такі страшні речі, як українська мова. Чого варта його велика ціль, якою він тільки грає - написати наукову статтю українською мовою - проте він зараз же на противагу каже, що українська мова зовсім бідна в науковому плані. Видно ж всю "любов"...
  • І нарешті в п'ятій частині автор вводить так звані позитивні образи: письменника, хлібороба, поета і вчителя, які (молоді, перспективні й завзяті) не бояться старого Хо, якби він для цього не старався. А їхні зусилля недаремні: хоч вони й прошли крізь терни, виснажились, проте досягли мети!

  
  
  Казка говорить про те, що всі страхи - тільки наша уява. Не треба боятися складнощів - без них все рівно не буває, треба йти до мети!

  11 понравилось

  0

  466