Рецензия на книгу

• 

  bezkonechno1 марта 2011 г.

  Спойлеры
  Чудове оповідання, де розповідається про земську вчительку Раїсу, яка ще під час навчання захоплювалася забороненими книжками і прониклася долею нещасного народу, бачила свою місію в тому, щоби померти для народу, але пізніше вирішила жити для того ж народу. Раїса скоріше прагнула вирватися із шкільних стін, щоби бути ближче до людей. Та коли вона потрапила в рідне село, то враз розчарувалась: весь "страдник-народ" був десь в Росії; на селі були самі мужики, яких Раїса добре знала і не дуже любила.
  Тож запал жінки допогати народу швидко охолов. І найкращим виходом для неї було вийти заміж (вважав її батько), проте нареченого не знаходилось: Раїса не була ні багачкою, ні красунею. Отак, побувши дома і втративши надію вийти заміж, дівчина мусила стати вчителькою. Змінити місце проживання жінку змусила сварка з попом, який забагато втурчався в діяльність школи, проте це лише завуальована причина переїзду. Насправді ж, вчителька тікала від одноманітності свого життя.
  В новому селі жінка почувається самотньо, проте до неї с самого початку жителі ставляться добре. З часом Раїса знаходить собі друга в особі о. Василя - місцевого попа. І, сама того не помічаючи еволюціонує: автор порівнює її з лялечкою метелика, що з весною розкривається і починає жити. Священик стає центром її світу. Героїня змінюється сама (починає постувати, жалкує за тим, що вона раніше не жила таким життям як зараз) і змінює о. Василя (помалу він кидає пити, нібито змінюється на краще)... Але з часом о. Василь починає показувати свою справжню натуру: йому набридає ця опіка, всілякі заборони, балачки про місію і обов'язок... Він починає певною мірою показувати свою владу над дівчиною: розпоряжається шкільними справами (а чи не від цього жінка втікала?), всіляко показує вчительці свою грубість і владу, починає пити і зневажати бідну вчительку...
  Раїса ж просто підкорюється: вона вже настільки залежна від свого почуття, що здатна терпіти будь-яке приниження, тільки бути б поряд... Вона просто починає в'янути... Оповідання закінчується тим, що подруга вчительки, здогадується що Раїса кохає Отця. Після чого з вуст нещасної жінки зривається відчайдушний крик... Тож "лялечка" знову потрапила в ту ж саму пастку, так до кінця і не розкрившись...

  Коцюбинський розвінчує нікчемність, мізерність культурництва і це все поєднує з викриттям згубного влпливу духовного дурману на людину з осудженням тієї рабської покори, яка освячувалася церквою, з показом лицемірної діяльності священнослужителів. Стає гарно видно відмінності між спілкуванням людей різних суспільних верств.

  10

  420