Рецензия на книгу

• 

  crystal_ship

  27 февраля 2011

  Книга про жорстокість і сміливість підлітків. Про друзів і ворогів. Про твій світ, оточений твоїм власним муром, та про світ чужий, великий, що знаходиться за ним.

  Не можу сказати, що книга зовсім не сподобалась. Але є в мене така підозра, що була б вона написана російською, чи просто не була б прочитана мною у той час, коли останній раз українською я читла мало не пів року тому, то була б я до неї більш прискипливою. Не можна заперечувати, що є в ній і смачні образи, і цікаві думки, і емоційно сильні моменти. Але сама побудова роману, художні засоби дещо накульгують. Сюжетні лінії досить розмиті, деякі моменти хоч і грані, але присутність їх в тексті здається виправданою, ніби вони були вирвані з зовсім іншої книжки. Посилання на рок-музику, хоч я їх і обожнюю, здаюсться тут незграбними, занадто прямими. Але траплаються і такі фрагменти, що захоплюють. Сюжет... хоч і не свіжий, але відірватися важко. Захотілося почитати Дереша ще, подивитися, як він розвинувся далі, у наступних своїх творах.

  Хіба що одна думка не дає мені спокою... Ну, не можно, ИМХО, писати про злочини, що ніколи не будуть покарані... Ну, не можна і все!

  8 понравилось

  252