Рецензия на книгу

• 

  crazy_squirrel

  6 февраля 2018

  Ще одне відкриття латиноамериканської літератури — Ісабель Альєнде та її "Оповідки Еви Луни". Книга — збірка оповідань про все, що завгодно: і жадібного сеньйора, котрий зневажав свою сім'ю, і про революціонерів, і про віщунку, що торгувала словами, і про Благодійника Нації... "Оповідки" живі і яскраві, вони справжні і такі близькі, ніби тобі розповідає їх знайома бабусі, згадуючи про свою молодість. Тут відчувається дух Чилі, країни з жорстоким кліматом і природою, після цих оповідок хочеться перегортати довідники історії, щоб зрозуміти, що ж там відбувалося з революцією на початку ХХ століття. Тут є і любов, і сльози, і перемоги, і поразки, а магія тут часто дуже легка й непомітна, але завжди є, власне, як і повсякденному житті.

  Як не крути, а латиноамериканська література щоразу припадає мені до душі, вся вона різна, але вся — цікава і своєрідна. "Оповідки Еви Луни" — легка і світла збірка, хай там і про багато сумного, читати її приємно.

  8 понравилось

  0

  322