Рецензия на книгу

• 

  AnnaTokar

  31 января 2018

  Элин Хильдербранд "Босиком"

  Книга залишила по собі якісь двоякі емоції. Мені здається я була просто не готова до неї, тому мені було трохи нудно її читати, постійно хотілося перевернути з десяток сторінок і пропустити, і якби я так і зробила - я б нічого не пропустила. Більшість книги я змушувала себе читати, не вистачало якогось загострення, емоцій, від яких серце забилось би сильніше і я б прям переживала за головних героїв. Все було дуже монотонно.

  Хоча по опису зрозуміло, що я б повинна була переживати. 3 головні героїні тікають від проблем в маленький будиночок на морі. Вікі має щасливу сім'ю, двох маленьких синочків і ... рак легенів. Бренда її сестра закохалася в свого студента (і все одно, що той студент на рік від неї старший, навіть), через це її звільняють з університету з етичних, звісно, причин. Мелані, подруга Вікі, після багатьох невдалих спроб вагітна і тікає від чоловіка-зрадника. І Джош - хлопець-студент, який помічає цю трійку в аеропорту і йому стає цікаво хто вони, і яка ж в них таємниця.

  Я не можу сказати, що книга мені не сподобалася. Сюжет навіть дуже цікавий, але напевно автор не мій, на жаль. Мені було нудно і я рада, що книга закінчилася.

  96