Рецензия на книгу

• 

  Marmosik

  26 января 2018

  Казочка для дорослих з елементами слов'янської та давньогрецької міфології.
  Часи коли територія України потрепала від набігів татар, потопала у крові князьків, які воюаали одне з одним. А тіх що літають у повітрі, і живуть під землею, ще можно було зустріти в деяких місцинах. Хоча вони вже не намагалися допомогати людям, скорше намагалися навчитися співіснувати паралельним життям.
  Людина звикла брати все що їй заманеться десь силою, десь хитрістю, не задумуючись що вони принесуть потім світу, природі, та її родині.
  Дідусь нашого головного героя завдав шкоди княгині тіх що літають у повітрі і живуть під землею. Тепер його рід повинен нести спокуту. Самому йому вдалося сховатися за воротами монастиря. Його син не знав від чого потерпає, але туга бза чимось не давала зажити сердешній рані. Двоє старших синів загинули на війні, а наймолодший одного разу стрів вогняну процесію й почув музику, на його грудях з'д.явилась рана і помандрував він у пошуках своєї Пані. Батько його помер, обійстя занепало, слуги частково розбіглися, а частково попали під владу білого порфиру. Музика манила його за собою, він йшов на поклик, декілька разів перетинаючись з музиками: бубни, сопілка та скрипка, - зачаровані музики, що служать Княгині.
  На сторінках книжки ми зустрінемо хатників, людей-звіврів, ту що повела цілий рік з князем.
  Мені сподобалась книжка, начеб сама почула ту тужну мелодію скрипки, що манить відправитись на пошуки чогось чарівного та потойбічного.

  15 понравилось

  0

  919