Рецензия на книгу

• 

  yusjanja17 января 2018 г.

  Твір англійського письменника відкрив важливу проблематику: що таке влада, яка її природа? Що таке справжня смерть? Що таке свобода? Ці питання були актуальними не тільки у час написання твору, а й для сьогодення.

  Роман складається з трьох частин. В першій частині змальовується світ головного героя, Вінстона Сміта. Друга частина присвячена його коханню з Джулією і налаштуванню зв'язків з О'Браєном для того, щоб розпочати підпільну діяльність проти Партії. Третя, заключна, частина оповідає про "лікування" Вінстона у Міністерстві Любові.
  Видалити коментарyusjanjaЗа Орвеллом, суть влади - "підошва черевика, що чавить людське обличчя - чавить вічно". Якби страшно це не звучало, але саме таке визначення природи влади - влади людини над людиною у світі, де минуле знищене і розпорошене, а майбутнє навічно застигле у безкінечному сьогоднішньому.

  Вінстон заводить щоденник, куди записує власні роздуми, спогади, ставить собі запитання щодо світу, в якому він живе. Невдовзі головний герой дає на них відповіді. Та потрапивши в Міністерство Любові, О'Браєн зачіпає усі ті запитання й обгрунтовано і переконливо дає на них свої відповіді, що лежать в основі Партії, які руйнують і заперечують усі уявлення Вінстона, анулюють його як особистість, унеможливлюють його подальше існування. О'Браєн, слідуючи партійній логіці, заперечує всі міркування Вінстона, доводить, що "реальність існує лише в людській свідомості, й більш ніде", а оскільки Партія контролює свідомість, то вона контролює і реальність. Побачити реальність можливо лише очима Партії. Й для цього вона використовує дводумство.
  Дводумство означає спроможність одного розуму притримуватись водночас двох протилежних переконань і однаково приймати обидва з них.

  В романі також зачіпається питання вірогідності повстання й повалення тоталітарного режиму. Вінстон переконаний, що повстання можливе, хай і не сьогодні, а через покоління чи тисячу років. Він вірить в майбутню революцію, яка принесе загальне рівноправ'я, та вважає, що проли пробудяться, стануть розумнішими і свідомо почнуть пориватися до зміни суспільного устрою. "Якщо існує надія, то вона у пролах!"

  Для Партії, її сили не існує ніяких перешкод, немає жодної сфери, яку б вона не змогла б переробити, змінити за своїм бажанням - навіть думки людини. Потрохи, за допомогою приладів, різних тортур, принижень, вивернутої логіки О'Браєн дістається до свідомості Вінстона і змінює його ставлення до дійсності. Адже будь-які вияви вільнодумства заборонені, Партія бореться з ними й називає це лікуванням, бо виступати проти Партії може лише або ворог, або душевно хворий. Таке лікування не тільки калічить людину, спотворює її зовнішню оболонку, а й паскудить душу - перетворює людину на вичавлену порожню оболонку, нездатну до людських почуттів. Це і є справжня смерть.

  Змінивши Вінстона, його внутрішнє "Я", в нього лишається кохання до Джулії, яке, як він гадав, Партії не знищити. Та він недооцінив партійне лікування, що використовувало людський потаємний жах - щось настільки нестерпне, що перед ним капітулювала свідомість людини, її тіло, усе її єство, те, що штовхає людину на страшні вчинки аби лиш його уникнути. Вінстон зіштовхнувшись зі своїм власним страхом обличчям до обличчя, зраджує своє кохання до Джулії.

  Гасла Партії:
  ВІЙНА — ЦЕ МИР
  СВОБОДА — ЦЕ РАБСТВО
  НЕУЦТВО — ЦЕ СИЛА

  Роман показує, що вигаданий світ Орвелла, не такий вже і вигаданий. Якщо придивитись, то можна віднайти принципи, основи Партії й у сьогоднішньому, не тільки у підвалинах СРСР.
  У тому світі люди не думали, не мали справжніх почуттів, захоплень, все, що їм показувала-говорила Партія - вони "хавали" не замислюючись, навіть якщо це суперечило здоровому глузду, пам'яті - "Неуцтво - це сила". В наш час телеекраном Партії виступає телевізор з новинами, Інтернет з купою неперевіреної інформації. Так само із "Війна - це мир", коли здобування спокійного режиму правління однієї держави здійснюється за рахунок ведення війни на території іншої. Коли рабам розповідають про те, що їхнє рабство є справжньою свободою - "Свобода - це рабство". І ті, кому це розповідають, вірять - знову ж діє гасло "Неуцтво...". Поки існує влада, як наркотик, світ Орвелла буде завжди.

  Книга - на усі часи, у певний період життя, дорослішання вона сприйматиметься інакше.

  6

  214