Рецензия на книгу
Гості на мітлі
Володимир Рутківський
Valeriya_Andreeva25 декабря 2017 г.О, то могутня сила - добро!
Знаєте, буває, прочитаєш якусь дитячу книжку, і на душі стає легко, а на вустах з`являється добра посмішка. Саме так я почуваюся після прочитання книжки "Гості на мітлі" Володимира Рутківського. Цей автор чимось нагадав мені Всеволода Нестайко. Адже, гарні книжки цих авторів повертають тебе в безтурботне дитинство.
В книжці "Гості на мітлі" ти зустрінеш стару відьму Ядвігу Олізарівну. Не думай, що вона страшна! Ні. Вона, як згодом виявиться, проста бабуся, добра і яка може вилікувати травами будь-яку хворобу. У цій бабці є чарівний інтелігентний кіт Аристарх. Це з виду він такий злий, а візьмеш його за шкіру біля шиї, добре потрусиш і він стане простим кошеням. А можеш ще запропонувати йому ковбасу та молоко в замін на якусь послугу. Тому що хазяйка його годує все якимись травами і Аристарх за ковбасу і молоко свою душу віддасть.
У Ядвіги Олізарівни є чарівна СТУПа (Система точного управління польотом) і якщо її зламати, то бабця втратить свою чарівну силу.
Головні герої цієї повісті - діти Степан, Таня та Василь, затоваришують з Ядвігою Олізарівною та Аристархом та вкотре нагадають читачам, що добро сильніше за зло:
Коли хочеш знати, ми з хазяйкою виконували іншу роботу. Вона лікувала травами таких же, як і сама. Але що ж то за баба-яга, яка не викрала бодай одну дитину? Якби ти лише знав, як нам хотілося, щоб горобцівські люди збиткувалися з нас, виганяли з хати, закидали камінням! Тоді все було б набагато простіше. Тоді б тебе з Танею вже ніщо на світі не могло врятувати. А ви нагодували нас, допомогли, наговорили стільки гарних слів... І ми вже не зможемо чинити так, як від нас вимагається. О, то могутня сила- добро!Особливо в цій казці мені сподобався кінець. Ядвіга Олізарівна вибачить всіх своїх ворогів, та згадає, що і в неї є серце:
-Ну, що ви, бабуню! - заперечила Таня. - Навіщо нам дякувати? Ми ж просто так допомагали, від чистого серця...- Воно, виявляється, і в мене ще є, - зауважила Ядвіга Олізарівна.- Ех, так тому й бути!
Бабця врятує Таню на Лисій Горі від чудовиськ, що жодній відьми робити заборонено.
І згодом, Ядвіга Олізарівна стане простою бабцею, а кіт Аристарх простим котом. Мешканці села Горобці будуть допомагати бабці і навіть подарують їй будинок.6860- Воно, виявляється, і в мене ще є, - зауважила Ядвіга Олізарівна.- Ех, так тому й бути!