Рецензия на книгу

• 

  YourSoul12 декабря 2017 г.

  "Скільки сягає око - пісок, поміж останніми пагорбами та морем - море - у прохолоді пообіддя, що догоряє, благословенне вітром, що невпинно дме з півночі. Берег. І море." - з таких слів починається книга, після яких я очікувала прочитати шедевр на п'ятірку, книгу, яка мене захопить і не відпустить до кінця. А що я отримала? Багато (аж занадто) описів, через що мені було дуже складно сприймати все те і я просто губила нитку сюжету (якщо він взагалі є), незрозумілих подій, персонажів, яких мені було складно зрозуміти і багато красномовних слів в честь "море-океан". Ех...можливо, то просто я не бачу той скритий сенс, який автор приховав на сторінках цього роману. Можливо, я не доросла до такого читання. Можливо, просто не мій автор. Я намагалася зрозуміти все те, що відбувалося на сторінках книги, справді, але ні.. Дуже дивна книга! Чимось навіть божевільна. Сподобався тільки розділ "Морське черево" - моторошно. Тільки через це - 3 з 5. Читати автора більше не буду.

  1

  234