Рецензия на книгу

140 децибелів тиші

Андрій Бачинський

(0)

Marmosik
9 ноября 2017
Книга обов'язково потрібно включити до шкільної програми. Бо в ній підіймаються декілька важливих сторін життя підлітків. Адже кажуть, що ти ні від чого не застрохований у цьому житті. І потрібно щоб діти бачили життя таких же за віком як вони дітей, тільки трішечки не таких у фізичному та соцільному плані. Сергійко до певного часу був звичайною лиюдиною, поки в аварій його рідні не загинули, а сам він не втратив слух. І ось тут для нього починається нове життя. У цьому творі автор показав інтернат з гарної сторони, але таких інтернатів не так вже й багато. Все інше жебрацтво малолітніх, а тим паче калік, як бізнес. Ментівське кришування такого бізнесу. Наплювательське відношення соціальних служб до дітей, головне щоб папери було вдало заповнено, і не треба було тащитися в якусь хатку в горах.
У когось в рецензії зустрічала, що для глухих людей важко у нас, немає передач с сурдоперекладом, немає церков. То скажу, що є служби які ведуться мовою глухонімих. Якщо не помиляюсь проходять вони в Іонівській церкві. Мій однокласник священик, який як раз вивчив цю мову щоби ці люди могли теж почути слово Боже.
Але повернемося до Сергійка. Все закінчується гарно, по іншому і не могло, все ж таки книга рорахована на школярів. Всі злодії отримуються своє покарання. Сергійко знаходить свою названу сестричку, в інтернаті теж усі задоволені.
Книга розрахована як раз на школярів, написана легко і зрозуміло.
21 понравилось
2
689

Комментарии 2

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.

Nina_M26 августа 2018

Книга вже є програмі з укр.літ. у 9 класі. І це радує.

etapoid9 ноября 2017

Так приємно, що книга сподобалась, тема не сама проста для сприйняття.
Сама цікавлюся глухими й потроху вчу мову жестів, спілкування з ними збагачує, вкрай емоційні люди і з ними цікаво.

3 понравилось