Логотип LiveLibbetaК основной версии

Рецензия на книгу

Проклята краса

Дарина Гнатко

  • Аватар пользователя
    YourSoul5 ноября 2017 г.

    Цю книгу я взагалі не планувала заказувати, а тим більш читати, але інколи у мене бувають заскоки, коли хочеться зробити собі какао, лягти в ліжечко і прочитати щось типу Дашвар.
    Перші розділи були дійсно цікавими. Я уявляла головну героїню - Ганнусю, її батьків, то село, короче, все! Але з кожним розділом у мене виникало тільки одне в голові: якось все дуже неправдоподібно, якось засолодко. (далі спойлер) От, чесно, вбило, коли наша Ганнуся після переїзду зустрівши іншого мужика - Солодова, зразу ж забуває про своє коханнячко, яке лишилося в селі. У них (Ганні і Солодова) від одного єдиного погляду виникає якісь такий любовний БУМ. І все. Він не може без неї, а вона без нього. Мій мозок після такого видав error. Ну не буває так в житті. Не буває.
    Але незважаючи на неправдоподібність - книгу я дочитала. І знову ж таки кінець не вразив. Хєппі енд. Нічого цікавого, не було в мене щось типу "ВАУ" або "ЯК". Склалося трохи таке враження, що автор просто вже сам не знав як то все закінчити і писав аби вже пошвидше.
    Але я не жалію про те, що витратила час на роман. Книга легка в читанні, на один день, якщо не зациклюватися на змісті, то з нею можна трохи відпочити і розгрузити мозок. Жіночі романи вони такі)
    /3/

    2
    563