Рецензия на книгу

• 

  sireniti30 октября 2017 г.

  Рвати - так по живому, різати - то без наркозу, відходити - то спалюючи за собою всі мости

  Захоплива містична історія про надію, яка є завжди. Навіть тоді, коли здається, що втрачено все. Але це та сама надія, яка допомагає вірити у те, що все може змінитися, що життя може зробити ще один виток. Як виняток... Як ще один шанс.. Як перемогу життя над смертю...

  Ця книга надає можливість передивитись своє життя. По-новому поглянути на свої вчинки, думки, мрії. Обернутися назад, зрозуміти свої помилки. Подивитись вперед, і якщо є потреба, спробувати жити по-іншому.
  Можливо вийде? Можливо не все втрачено?

  Семеро людей якісь вищі сили зібрали разом, щоб показати їм, що щось не так пішло в їхньому житті. І в цьому невеличкому автобусі вони невипадково. Шанс перекрутити свою долю назад, випадає не кожному. Отже, чимось вони це заслужили. А може бути, що просто їм випав щасливий білет.

  Кому? Лікареві-вбивці, який без грошей спровадив на той світ молоду дівчину? Чи може раковій хворій, яка занапастила своє життя, бо не хотіла покинути чоловіка-п'яницю? А може стриптизерка Влада заслуговує на щастя, бо таки спромоглася кинути свого звідника-чоловіка? Щастя не завадило би і Ксені, яка в двадцять два виглядає на сорок, та й те спірно. Діти, порання по господарству убили в ній жінку давно і безнадійно. Юлі і Геннадію, що заплуталися в непорозумінні та брехні? Чи може Юркові, на прізвище Бобир? Він самий молодий в компанії. І самий... такий якийсь кумедний. Палка душа і щире серце сховалися за зовнішністю цього колючого панка-їжачка.

  Щастя потребують навіть їх янголи-охоронці, які приставлені до них у цій нелегкій справі. Виявляється, янголи теж мріють про кохання і земне життя.

  Яскраві образи, небанальний сюжет, напруженість подій роблять книгу цікавою і змістовною. З авторкою знайомлюсь вперше, але, надіюсь, не в останнє.
  І так, я та, яка прочитала ґеппі-енд. Я завжди вірю у краще. І вірю в кохання. І, можливо прозвучить банально - але в людей теж вірю.

  Дальше...

  Завлекательная мистическая история о надежде, которая есть всегда. Даже тогда, когда кажется, что потеряно всё. Но это та же надежда, которая помогает верить в то, что многое может измениться, что жизнь может сделать еще один виток. Как исключение... Как ещё один шанс... Как победу жизни над смертью...

  Эта книга предоставляет возможность пересмотреть свою жизнь. По-новому посмотреть на свои поступки, мысли, мечты. Обернуться назад, понять свои ошибки. Посмотреть вперед, и, если есть потребность, попробовать жить по-другому.
  Возможно выйдет? Возможно не всё потеряно?

  Семеро людей какие-то высшие силы собрали вместе, чтобы показать им, что что-то не так пошло в их жизни. И в этом небольшом автобусе они неслучайно. Шанс перекрутить свою судьбу назад выпадает не каждому. Следовательно, чем-то они это заслужили. А может быть, им выпал счастливый билет.

  Кому? Врачу-убийце, который без денег отправил на тот свет молодую девушку? Может быть раковой больной, которая загубила свою жизнь, потому что не хотела покинуть мужа- алкоголика, избивающего её и калечащего ребёнка? А может стриптизёрша Влада заслуживает счастья, потому что смогла бросить своего сводника-мужа? Счастье не мешало бы и Ксении, которая в двадцать два выглядит на сорок, да и то спорно. Дети, что пошли один за другим, и хозяйство убили в ней женщину давно и безнадёжно. Юле и Геннадию, что запутались в недоразумении и лжи? А может Юрке, по прозвищу Бобыр? Он моложе всех в компании. И самый... такой какой-то смешной. Пылкая душа и искреннее сердце спрятались за внешностью этого колючего панка-ёжика. Не пойму только, почему Бобыр.

  В счастье нуждаются даже их ангелы-хранители, которые приставлены к ним по этому нелегкому делу. Оказывается, ангелы тоже мечтают о любви и земной жизни.

  Яркие образы, небанальный сюжет, напряженность событий делают книгу интересной и содержательной. С автором знакомлюсь впервые, но, надеюсь, не в последний раз.
  И да, я из тех, что прочитали хеппи-энд. Я всегда верю в лучшее. И верю в любовь. И, возможно прозвучит банально - но и в людей тоже верю.

  36

  755