Рецензия на книгу

• 

  LANA_K

  15 октября 2017

  Книга ніби і без сюжету, але наповнена суттю. Її дісно можна починати читати з будь якого місяця. А спеціально спробувала. Відкрила на середині. А вона затягує, і ти розумієш Дарину, розумієш її біль, розумієш її бажання віднайти себе і переконати себе в тому, що життя потрібне.
  Біль Дарини, на жаль, доведеться пережити багатьом. А хтось з нас уже з цим живе. Дарина втратила маму...
  Дівчина не заливається слізьми на кожній сторінці. Ні. Вона лиш ділиться частинкою себе з читачем. Розповідає про те, що їй подобалось, про те, чого вона боялась. Вона виходить на вулиці міста і вглядується в обличчя перехожих, а раптом серед них вона найде ту людину, яка зможе розділити її хвилювання, верне жагу відчувати цей світ, підтримати її в її прагненнях і бажаннях.
  ===
  Книга вроде и без сюжета, но наполненная сутью. Ее действительно можно начинать читать с любого месяца. А специально попробовала. Открыла на середине. А она затягивает, и ты понимаешь Дарью, понимаешь ее боль, понимаешь ее желание найти себя и убедить себя в том, что жизни нужно.
  Боль Дарьи, к сожалению, придется пережить многим. А кто-то из нас уже с этим живет. Дарья потеряла маму...
  Девушка не заливается слезами на каждой странице. Нет. Она лишь делится частичкой себя с читателем. Рассказывает о том, что ей нравилось, о том, чего она боялась. Она выходит на улицы города и всматривается в лица прохожих, а вдруг среди них она найдет того человека, который сможет разделить ее волнения, воротит жажду чувствовать этот мир, поддержать ее в ее стремлениях и желаниях.

  16 понравилось

  3

  275