Рецензия на книгу

• 

  matviyho8 октября 2017 г.

  Цю книгу Кінга я читала найдовше. Зараховую її собі до списку осіннього бінго як моторошну історію до Хелловіну, а до Фабулакнигоманія2017 як дуже товсту книгу – аж 1300 сторінок. Це тепер мій рекорд. Нічого товстішого не доводилось читати. Якби довелося складати свої списки тематичних книжок, то вона б точно увійшла до категорії "про дружбу".

  Сподобалось – так, однозначно. Хочу тепер ще раз передивитися фільм. Він тепер не здається таким класним, як одразу після перегляду. Та я цього й чекала. У книзі все моторошніше, жорстокіше, більше крові, страхів і безпорадності перед злом. Всі головні герої реалістичніші, а от антагоністи – навпаки, максимально ірреальні, що лякає ще більше. Ти відмовляєшся вірити, що звичайні люди, не привиди, не прибульці, можуть бути такими гадами. Після того, як дочитала, замислилась про природу страхів, хочу тепер дізнатися про це більше з наукового погляду. Якщо знаєте хорошу літературу на цю тему, пишіть в коментарях, буду дуже вдячна.

  Я б точно не радила читати її дітям років десь до 13-ти. Хоча, дітей зараз вже нічим не шокуєш. Для всіх кінгоманів це must read. Тільки не читайте на ніч, особливо коли до ванної кімнати далеко добиратися, а вимикачі світла у незручних місцях.

  3

  57