Рецензия на книгу

• 

  Ardoss

  27 сентября 2017

  Історія втраченої невинності

  Напевне "Воно" одна з найкращих прочитанних мною книг і однозначно одна з найкращих книг Кінга. Чомусь більшість позиціонують її як звичайних ужастік, хоча все набагато глибше. Це фундаментальна робота з точки зору людської психології (особливо дитячої) а ще свого роду ода втраченому дитинстві, втаченій невинності. Є 7 головних героїв, при чому вони підібрані Кінгом настільки вдало, що кожен читач зможе впізнати себе хоча б в одному з цих героїв.
  Білл - хлопчик -заїка, що став успішним письменником. Саме його брата в 1958 вбило Воно і 27 років тягар вини висів на чоловікові тяжким ярмом. А ще все дитинство Білл жив у тіні свого померлого брата, бо батьки так і не змогли відійти від горя та зовсім забули, що у них ще є одна дитина. Напевно навіть заїкання Білла - це ніби отголосок того, що хлопчик боїться бути почутим, а точніше не вірить, що його почують. Але друзі зовуть його Великим Біллом, бо вони точно бачуть всю його мужність, харизму та інтелект. Бен - товстунчик, що добре вчиться в школі та любить заїдати всі свої почуття. Едді - уявний астматик, що живе під гнітом своєї мамусі (а потім і дружини), але, насправді, найхоробріший з усієї сімки. Річі - веселун та балабол, мій улюблений персонаж, здається, що для нього точно не існує слів "ні" та "здатися". Стен - вихований єврейчик, що любить порядок і між смертю та образою краще вибере смерть. Майк - представник єдиної родини негрів в Деррі, єдиний, хто після першої перемоги над Воно залишився жити в цьому місечу. Беверлі - красуня в синцях, дівчинка, що, на жаль,досить довго любила біль і навіть заміж вийшла майже за свого батька (його прототип), але саме її роль в цій сімкі надвичайно важлива. "Невдахи" зіткнулися з Воно в 1958 і перемогли, але через 27 років Воно повернулося і це буде битва не на життя, а на смерть.
  Чомусь після цієї книги я не стала більше боятися клоунів (якщо чесно, то не люблю їх ще з дитинства), я стала більше боятись людей. Бо і Воно - то ж лише свого роду каталізатор. Сила, що примушує зло прокидатись. А якраз найбільше того зла в людях. Борцях за чистоту крові, що вбивать неподібних до себе за орієнтацією та кольором шкіри. Любячих чоловіків, що гемселять своїх дружин для їхнього добра, бо краще них знають, що тим треба. Підлітків -садистів, що ображають тих, хто від них відрізняється по вазі, розуму чи зовнішньості та мучать беззахистних тварин. Людина - от найбільше зло. А Воно - то просто омела на дереві, що живиться соками.
  Неймовірна, сильна, місцями огидна,відверта та навіть скандальна книга. Історія втраченої невинності. А ще пісня про любов, що завжди перемагає.

  3 понравилось

  60