Рецензия на книгу

• 

  matviyho

  27 августа 2017

  play with me

  Мала б прочитати її ще на третьому курсі університету перед іспитом з філософії, за рекомендацією викладачки. Але ні, не осилила. Мабуть тому в мене з філософії трояк.

  Знаєте, що спільного між детективними історіями та грою в піжмурки? А між футболом і жіночим "в мене голова болить"? Чому діти симулюють нездужання, щоб не виконувати нудну роботу? Це все через ігри.

  Про них і ще про багато цікавого – у цій книзі. Це не художня книга, а науково-популярна, написана у середині минулого століття, тому треба зважати на це, адже суспільство і його психологія змінилися. Ну і в деяких фрагментах відчувається суто американська ментальність. Проте авторська класифікація ігор і досі є актуальною.

  На практиці застосовувати поки що не доводилось. Мабуть більше підійде тим, хто цікавиться психоаналізом та психіатрією. Але зізнаюсь: тепер багато чого зрозуміла в поведінці знайомих.

  5 понравилось

  0

  886