Рецензия на книгу
Шикарне життя у Вупперталі
Наталка Доляк
Аноним23 августа 2017 г.Оркестр невдах, кілька трупів і кіт
Ну що тут скажеш? Шикарно проведений час в компанії "Шикарного життя у Вупперталі"! Легкий, цікавий, динамічний сюжет! Чудова, жива мова оповіді + дотепний, вдалий гуморестичний акомпонемент. Ця книга дасть змогу розслабитися і привід посміхнутися кілька десятків разів.
Студентка Зоя Кирпач, попри супротив батьків, їде по програмі обміну до Німеччини. Але неприємності починають переслідувати дівчину вже з перших днів - від неї відмовляється "названа" родина. Зусиллям волонтерів їй знаходять нову обитель, і не просту , а... золоту - аристократи у всій красі (з купою таємниць, заскоків і проблем), де українка повинна працювати нянею шестирічного хлопчика. В домі вона знайомиться із парою-трійкою інтернаціональної прислуги - хорватською куховаркою (за яку окрема подяка авторці - Ведрана - перша скрипка - створила настрій і особливий колорит), польським вчителем (гей-естет, а може, і не гей, з краваткою-метеликом на шиї і партитурою в портфелі), російською прибиральницею (із графським титулом, а може, просто прізвищем Романова і тарілками в руках). Решту інструментів та диригентську паличку пропоную роздати Тим, хто прочитає детектив =)
Спочатку в мене складалось враження, що це швидше твір для підлітків (бо здогадатись, що й до чого зовсім не важко), але згодом вирішила - хіба важлива вікова чи гендерна складова, коли насолоджуєшся читанням =) Тому 4+, і читати всім від 15 до 100+, щоб добре розважитись.
8212