Рецензия на книгу

• 

  nautnon_marshall

  28 июля 2017

  Совість, Людина і Твін Пікс

  Антиутопія - один з улюблених жанрів ХХІ століття. Людям сподобалось приголомшуватись жорстокістю, незрозумілістю життя, яке буде через декілька тисячоліть. Але в першій відомій мені українській антиутопії все трохи по-іншому: автор поєднав тваринно жорстоке майбутнє з сучасністю, дав змогу зрозуміти, що нелюдяність...вона поруч.
  Роман динамічний, оповідь від першої особи - журналіста газети "Голос Рейха", Дмитра Огіна, який подібно Гаю Монтегу віддано служить державі, в той час відчуваючи природну відразу до ідеї. Рейх - планетарна держава, де люди в абсолютній рівності і свободі існують завдяки сторам - нащадкам нижчої раси. В сторів стерлись будь-які людські якості, вони обслуговувальна маса, тварини. Їх використовують, здають на м'ясокомбінат, рубають та їдять (тут також варто нагадати про 18+). Серед запахів бруду та крові виникає кохання. Головний герой та його стора Маша. Обоє відчувають це дивне і заборонене для них почуття. Здіймається хвиля протесту - за багато століть висловлюється думка, що стори - люди, відповідно супільство, що вважає себе непорочним і безжалісно користується ними - людожери і нелюди. Боячись бути ув'язненим, Діма зі своєю подругою тікає, полишаючи дружину і сина. Зовсім голі вони долають важкий шлях до табору Дормана, де сторів перевиховують, навчають людському життю.
  На останніх сторінках автор вражає зовсім несподіваною розв'язкою, і це, напевно, та частина сюжету (так, саме сюжету, а не філософських роздумів, що поміщені між розділами у вигляді газетних статей), яка заслуговує найбільшої уваги. Дуальність, дві паралелі Теперішнього і Майбутнього, що з'єднуються в точці, один кордон, один вибір існування. Що має на увазі автор? Не треба чекати тисячоліть для втілення жахіття в реальність? Безсовісність, як лейтмотив промов гуманістів майбутнього, стукає сучасній людині у скроню зсередини.
  Навряд чи треба розуміти роман як маніфест вегетаріанця, хоча не можна не погодитись, що людська тваринна жорстокість починається з відрубування голови курці.
  Я не поціновувач казкових декорацій в антиутопіях, саме тому найкраща для мене частина - роздуми, викладені як газетні статті, ось, наприклад:
  

  3 понравилось

  0

  951