Рецензия на книгу

• 

  Beamm

  3 июля 2017

  Всі хвороби від нервів

  Неоднозначна і непередбачувана книга в плані оформлення і викладу матеріалу. Чудова обкладинка й плутана, місцями малозрозуміла, розмова на важливу тему під нею.

  Дебора Леві піднімає проблему того, як травмовані психологічно батьки руйнують життя своїх дітей. І подає це у формі павутини думок і спостережень Софії - жінки, що доглядаючи за владною, примхливою і холодною матір"ю, втрачає десь саму себе. Загалом мені стало цілком зрозумілим, що ображена й покинута чоловіком Роуз знаходить порятунок у хворобі - так вона має можливість безупину шкодувати себе, намагається викликати почуття провини в чоловіка й прив"язати до себе (а заодне й покарати) власну доньку. Але чому Софія все своє життя присвячує служінню хворобі матері невідомо. Та й пошуки себе вона проводить якось надто дивно.

  Європейські автори приділяють багато уваги вивченню психологічних "катаклізмів", особливо скандинави, й мені це цікаво, та спосіб, у який це зроблено цього разу, видався невдалим. Як варіант - недосконалий переклад. Думаю, ми менше копаємося у власних відчуттях і душах, бо досі основні зусилля йдуть на те, щоб просто вижити. Найщасливішими людьми себе вважають члени племені, що досі живе первинно-общинним ладом, здається, у Новій Гвінеї. Тобто прогрес і високий рівень життя оголюють нові підводні рифи (де живуть отруйні медузи), до яких треба бути готовим.

  Поставила трієчку, тому що роман не виправдав моїх сподівань - під палаючим іспанським сонцем клубок думок і дій головної героїні не перетворився ні на мереживо, ні на вишивку. Але твір актуальний, у чомусь навіть екслюзивний, тому читати варто.

  10 понравилось

  445