Отзывы о книге Що ховається у сутінках

• 

  Helena_Ravenclaw

  4 июня 2017

  В друзья

  Вирішила прочитати щось з жанру містики, горору - п'ятниця 13-ого все-таки, коли, як не в цей день. І заразом поставити галочку біля пункту "Збірка оповідань". Коли взялася до збірки "справжніх жахіть", завдання яких "полоскотати нерви", які "позбавляють сну" і які треба читати "при ввімкненому світлі", як запевняється в анотації, то сподівалась, що ці оповідання наженуть обіцяного містичного жаху, того, при якому здригаєшся від кожного несподіваного звуку, і коли навіть суцільна тиша починає лякати. Ага, розбіглась. Оповідання хороші (хоча й не всі, а лише декілька), але називати їх жахіттями, що позбавляяють сну - перебір або вдалий рекламний хід. Адже коли дивишся на обкладинку і читаєш такі гучні слова, то очікуєш відповідного змісту. Якась кажаноподібна тварюка (чи велика їх кількість), яка видряпується зі сільського нужника і лускає людей, як горіхи; потім птахоподібні тварюки, які теж ласують людятиною; ще якась істота із залізяччя, зомбі... Монстри-шмонстри... Змінили би пластинку. Знаю: я би заспівала іншої, якби щось таке побачила вживу, і, може, то моя проблема, що я не бачу тут чогось страшного. Насправді жахіття в оповіданнях й справді є - радіація, війна, рак... Просто це зовсім не те, що я очікувала. Обкладинка, анотація, навіть назва ("Що ховається у сутінках") - усе це виявилось для мене оманливим. Можливо, єдине оповідання, від якого стало дещо моторошно, читаючи яке, у мене пройшов легкий холодок поза спиною, було оповідання Бентлі Літтла "У кімнаті", а саме те, що ховалось у кімнаті. І ніяких монстрів.

  13.01.17

  1 понравилось

  0

  124

Комментарии 0

Ваш комментарий

Войти, чтобы оставить комментарий.

Комментариев пока нет,
ваш может стать первым