Рецензия на книгу

• 

  Nina_M

  4 июня 2017

  Книга сподобалася просто неймовірно.
  Традиційний український сюжет про життя з нелюбом у поєднанні з висвітленням життя людини в жорнах історії - це дещо.
  Мені здавалося, що я стала одним із персонажів, адже гарячково розмірковувала про можливі сховки для їстівного, і боялася за своїх рідних, і щиро милувалася пейзажами, і відчувала, як стискається серце в передчутті зустрічі з коханою людиною.
  У книзі розказано про страшні речі. І цінність її саме у правдивості. У тому, що розповідають про жахливі сторінки української історії, непросте життя людей, про те, як втрачали дорогих людей, перетворювалися на хижаків, як інстинкт самозбереження брав гору над здоровим глуздом, як божеволіли. І десь із глибин пам’яті виринали згадки про те, що говорили мої рідні про ті часи. І пригадався знайдений на горищі старий зошит, у якому мій дід записував трудодні.
  Не хочеться говорити довго про такі книги. Їх слід читати.

  Для тех, кто читает на русском

  Дальше...

  
  Книга понравилась просто невероятно.
  Традиционный украинский сюжет о жизни с нелюбимым в сочетании с рассказом о жизни человека в жерновах истории - это нечто.
  Мне казалось, что я стала одним из персонажей, ведь лихорадочно думала о возможных тайниках для съедобного, и боялась за своих родных, и искренне любовалась пейзажами, и чувствовала, как сжимается сердце в предвкушении встречи с любимым человеком.
  В книге рассказано о страшных вещах. И ценность ее именно в правдивости. В том, что рассказывают об ужасных страницы украинской истории, непростую жизнь людей, о том, как теряли дорогих людей, превращались в хищников, как инстинкт самосохранения брал верх над здравым смыслом, как сходили с ума. И где-то из глубин памяти всплывали воспоминания о том, что говорили мои родные о тех временах. И вспомнилась найденная на чердаке старая тетрадь, в которой мой дед записывал трудодни.
  Не хочется говорить долго о таких книгах. Их необходимо читать.

  20 понравилось

  3

  483