Рецензия на книгу

• 

  Vikulaska2 июня 2017 г.

  Вибух почуттів, розрив шаблонів - все що завгодно... Але ця книга не вміщується в декількох словах.

  Збірка новел зовсім невідомих мені письменників, але вже таких рідних і дорогих. Дуже вдячна за те, що змогла так багато побачити, почути, а головне - відчути! - так, як було б, якби й сама була на Майдані. Біль, щастя, сум, надія, смерть, добро, ненависть, любов, жертовність, віра - всього цього в цій книзі так багато, що вистачило б на багато томів...
  Як важко судити книгу, яка на таку болючу для України тему... А, мабуть, і не варто. Бо головна заслуга авторів в тому, что не дають забути Героїв і те, заради чого вони віддали життя.
  

  
  Ми вбиваємо героїв ще раз, коли знову стаємо байдужими, коли беремо і даємо хабарі, коли дозволяємо себе обвести навколо пальця, коли спускаємо владу з гачка. Тоді ми знецінюємо їхню жертву, жертву ціною в життя. Тоді вони вмирають ще раз, але цього разу їх вбиває не снайпер, а вбиваємо ми, і вбиваємо не тіло, а їхній дух.

  Що б не говорили зараз, вже через три роки після сумнозвісних лютневих подій, але Майдан був не просто так. Дійсно, тоді прокинулася гідність нації. Українці прокинулися після довгого, тяжкого кабального сну і явили світу своє "Я". Дороги назад вже немає. От тільки б не звернути і не зупинятися...
  

  
  Чим більша нація, тим довша пам`ять.

  А нам уже ой як багато треба пам`ятати...

  8

  248