Рецензия на книгу

• 

  Ardoss

  30 апреля 2017

  Замальовки з життя інтровертів

  Абсолютно дивовижна і незвичайна книга з дуже цікавими, нестандартними героями. Дідьєлоран зміг в досить маленьку книгу (всього 207 сторінок) втиснути цілий світ, та ще й не один, а як мінімум 3.
  Гілен Віньйол самотній і не зовсім впевнений в собі чоловік, що обожнює читати уривки книг в вагоні експресу коли їде на роботу, а на роботі офіційно займається знищенням книг, а неофіційно спробами їх порятунку. І хоч Гілен не любить свою роботу і навіть боїться паперопереробної машини Ненажери він краще робитиме цю роботу сам, ніж дозволить знищувати книги тому, хто дійсно це любить і хто отримає від цього задоволення.
  В Гілена є не менш самотній друг Джузеппе, ноги якого одного дня зжерла Ненажера і тепер він шукає їх в книгах, що мають частинки його плоті. Можливо це просто те, що не дало Джузеппе здатися і подарувало хоч якийсь стимул жити.
  Ну і прекрасна "мадам - піпі" - чудернацька молода дівчина Жулі, флешку з записами якої одного дня знайшов Гілен. Її образ (зрештою як і більшість персонажів даної книги) - це виклик сірим будням. Доказ того, що не професія робить людину, а людина професію.
  Ця книга про дуже дивних, можливо навіть занадто дивних людей. Але ж всі ми не без дивностей. Вона про інтровертів, що живуть у власному світі і рідко коли здаються. Та ще й не тільки не здаються, а і розмальовують яскавішими кольорами життя інших людей. Може насправді ми так звикли страждати, що не помічаємо радощі? і якщо перерахувати всю плитку - можливо саме в цьому році її кількість утворить число гарне для початку нового життя?

  4 понравилось

  67