Рецензия на книгу

• 

  GalinaBaluba

  24 марта 2017

  Книга з дуже цікавим підтекстом, а Ви знаєте що Ви всі десь в чомусь с цятками, а десь проти якихось цяток. Це наше життя, наша сутність, ми йдемо і бачимо людину, яка лежить на асфальті, ми не допомагаємо йому, бо він в брудному одязі,бо він алкаш чи бомж, бо він сам винен. А коли в автобус заходить брудна людина, ми всі жахаємося і просимо її вивести. тут всі зараз скажуть, ні я не такий, а було таке що ти стояв чи сидів і не допоміг комусь, а той брудний, той страшний, в нього цятки, цятки через які він бачить набагато більше ніж ти, ти який бачить не дальше свого Айфону
  А найстрашніше, та найцікавіше, що ось він який кінець світу, там де нема про шо говорити, нема чого їсти, там де ти не живеш, а існуєш, таким був СРСР, таким може бути завтра, якщо ми не візьмемо його в свої руки.
  Дякую Вам, пане Олександр!

  2 понравилось

  0

  179