Рецензия на книгу

• 

  dolli_k

  10 марта 2017

  Екзотика

  Якби це було просто щастя,
  то це було б просто щастя.
  А все, що зверх того, це вже - поезія.
  Слухай, милий, ти захищайся!
  Я стала дика, я - Полінезія.
  Колись Гоген тікав на Таїті,
  лишались тут і модерн, і готика.
  У цьому черствому скрипучому світі
  тільки любити - тепер екзотика.
  Я порушила всі табу.
  Нарвані квіти мої у Нірвані.
  Пасеться обов'язків цілий табун,
  а я цілую тебе у вігвамі.
  Що з того, що туфлі у мене на шпильках?
  Я в джунглях була і насилу вибрела.
  Душі предків приходять навшпиньки,
  щоб подивитись, кого я вибрала.
  Очі у них великі і круглі.
  Скелі голі, як Голіафи.
  Птиця тюльпан п'є воду із кухля,
  птиця бузок п'є воду з карафи.
  Оце таке у мене Таїті -
  руки твої, золоті ліани.
  Аж дивно мені, що ходять на світі
  якісь пошляки, немов павіани.
  Дві зірки у хату мені влетіло.
  Сади стоять буддійськими храмами.
  Люблю твоє тіло, смагляве тіло,
  тіло твоє, татуйоване шрамами.

  Як же я обожнюю поезію Ліни Костенко. Узагалі-то, я не дуже полюбляю читати вірші, але повз неї пройти просто не можу. Вона мене по-справжньому зачіпає. Я готова перечитувати її вірші вічно.

  Я насолоджувалася кожною сторінкою цієї книги. Ці поезії давали мені заспокоєння і натхнення.

  А ще хотілося б додати, що видання просто чарівне. Неперевершені ілюстрації додають особливого шарму поезіям. Хочеться просто тримати цю книгу в руках. Хоч вона й доволі важка..)
  

  
  Отримала я ненаписаний лист.
  Торкнула той лист, як струну гітарист.
  Я чую слова, де ні слова нема.
  Я теж, як і ти, від любові німа.
  Кохання — це мука. Кохання — це хист.
  Кохання — це твій ненаписаний лист.

  8 понравилось

  0

  437