Item: Never Let Me Go
Rating: 4
Author: ro_fiesta

16 февраля 2017

Ще один доказ для мене, що не варто наперед відкидати книжку, якщо роздратувала екранізація. Хоча в цьому випадку ішлося також і про травматичність для мене самої тематики, до якої не дуже хотілося повертатися (донорів, трансплантації, всього цього життя після операцій, з вилученими органами, неминучим згасанням тощо-тощо). Якби не зовнішня спонука, я б за цей роман, мабуть, і не взялася. Зараз розумію, що даремно. Бо насправді книжка не про це. Тобто в буквальному розумінні про щось інше. І фізіологічного натуралізму тут теж немає, не тільки "лікарняного", а й навіть в описі першого (не кажучи про наступні) сексуального досвіду оповідачки. Власне, і антиутопія тут - не так жанрова ідентифікація (що, зрештою, зрозуміло і з фільму), а радше авторський хід, який дає змогу поговорити про дуже неутопічні речі, які існують у нашому світі вже тут-і-зараз. Іншими словами, це справді радше те, що англійською називають speculative fiction. Зрозуміло, що той, хто не бачив фільму і взагалі не знає, про що ідеться, отримає більше насолоди від читання, бо Ішіґуро тримає фабульну інтригу і, як і належить майстерному романістові, розкриває всі карти тільки наприкінці. Але й поза тим я знайшла тут те, що люблю: старий-добрий британський роман, у який можна пірнути з головою і трохи там поплавати, давно улюбленого Ішіґуро і просто добре написаний текст. До речі, в певному сенсі це продовження давньої ішіґурівської теми - про відхід старого світу. Хоча "The Remains of the Day" я все одно люблю більше:)

3 понравилось

Отзывы о книге Never Let Me Go

Never Let Me Go

Комментарии 0