Рецензия на книгу

• 

  Ksyhanets15 января 2017 г.

  Чесно кажучи, поняття не маю, що я знайшла такого в цій книзі, що, взявшись читати, заспокоїлась тільки тоді, коли була перегорнута остання сторінка, а годинник показував третю годину ночі. Тут всього лиш п’ять головних героїв, один з яких помирає на самому початку цієї історії, але від того вона стає лише більш заплутаною та, я б навіть сказала, що моторошною.

  Впродовж всієї книги ти жалієш одного, ненавидиш іншого, і відчуваєш неприязнь взагалі до третьої особи. Однак закінчення книги взагалі перевертає все з ніг на голову так, що весь твій маленький світ, який був створений цією історією, миттєво рухнув, як картковий будиночок.

  Тут кожен з героїв сам за себе. Кожен переслідує якусь ціль і будь-що прагне її досягнути. Цілеспрямовано. Хитро. Підступно.
  І як після такого взагалі можна довіряти людям?

  14

  88