Рецензия на книгу

• 

  smereka

  27 сентября 2010

  Я вже не сподівалася зустріти такого автора, таку особистість в українській літературі. Чому так запізно, авжеж написане це 13 років тому? Та все, кажуть, приходить завчасно...
  Що я можу додати до "аллілуйя" крититків та шанувальників, до порівнянь із Набоковим та "подобрєвшим" Селіном (для яких, на відміну від Іздрика, сюжет мав першечергове значення )?.. Так, там є ці багатоповерхові "набоківські" речення, вишуканість словесних обертів, що українською - прекрасні до запаморочення. Відвертістю же, направленністю жанра я би порівняла Іздрика з Бергбедером та Уельбеком, але за мовними обертонами він - вищий...

  Сюжет "Воццека" - кохання. Життя та біль кохання, життя та біль душі, необхідність життя тіла та співіснування душі з ним. Вмирання кохання, вмирання духа, відродження його...
  А як описати словами життя духа, почуттів, ємоцій, коли "слово изрєчьонноє єсть ложь" ? Іздрику, дивним чином, це вдається.
  Це твір Майстра. Красивий та чуйний.

  22 понравилось

  2

  1,1K