Рецензия на книгу

• 

  bronzovka

  16 ноября 2016

  Кохання то дуже рідкісний дар

  Мені здається, ця повість "тягне" на середнє оповідання.
  Починаючи, десь з перших сторінок вже стає ясно, що справа буде не на добре. Врешті це справдовується. Описи сільського життя скупі і нуднуваті. Чомусь згадалися твори-полотна Кобилянської, Стаднюка, на крайній випадок Михайла Шолохова. Тут немає й сотої частини живої і багатофарбної їхньої оповідки. Хоча тема дуже глибока - хворобливе і всепоглинаюче кохання, вірність, психологічна залежність - авторка розкрила її "водянисто", за цим і розгубився емоційний катарсис трагедії. Враження не найкращі, тому ставлю тверду трієчку. Письменництво це також рідкісний і цінний дар!
  Вважаю, що у молодої авторки ще попереду - відгострити свій письменницький хист!

  Постскриптум. Питання до авторки, яке не лишає мене у спокої - ЯК (???) можна "захлопнути" двері ззовні, з неможливістю відчинити їх зсередини?

  2 понравилось

  190