Рецензия на книгу

• 

  Masher1971

  11 ноября 2016

  Дитинство – найкраща пора для більшості людей. Здавалося б у дітей воєнних часів чи перебудов, коли не вистачало ресурсів для існування було скудне дитинство, але це зовсім не так, воно було в них більш справжнє, а ніж у сучасної дітвори, яка не вилазить з ноутбуків і планшетів й не цікавиться, як звати однолітка по сусідству. Про всі переваги і недоліки тієї доби розповість непосидючий фантазер Только. В той час діти знали ціну праці і шанували своїх батьків, хоч ті і приділяли їм не так багато часу, як це можливо зараз, але цього було достатньо щоб з них виросли гідні люди. Только надзвичайно любив свою маму, я ще в жодній книзі не зустрічала такого ніжного опису дитячої любові до неньки, він зігріває з середини і служить, як нагадування про саму дорогу людину на землі.

  
  Хоч я давно вже вивчив, що земля кружляє навколо сонця, однак підсвідомо ще вірю в те, що весь видимий світ обертається довкола мами. Тож мама не може померти, бо це означало б кінець усього світу.

  Книга насичена різними смішними і курйозними ситуаціями, не можливо не засміятися під час читання хоча б одного з них. Сучасні діти позбавлені усіх тих втіх і від цього трохи сумно...( Та разом з тим повість просякнута драматизмом, який ховається за жартами і все ж йому вдається доторкнутись до серця і зжати його в кулак до щему. Нерівність статків, війна, втрата друзів...
  Книга варта уваги, як дітей, так і дорослих. Щастя в дрібницях, варто лише захотіти побачити...

  1 понравилось

  0

  1,3K